Лінійка до 90 річничі з дня народження Ф.М.Білецького

У твоїм слові яблуня цвіте, Нас огортає пелюстковим світом. Тичинки гріє сонце золоте, Квітчає зав'язь сонячним привітом.
Ще мить — рядок вам дописати треба...
Сто весен хай проходить і шумить,
І солов'їний спів зліта до неба,
Слово натхненне з-під пера — в блакить...
О, скільки чистого сумління, педагогічного уміння В тобі було, в душі цвіло.
Достойних щирого моління,
наслідування, поклоніння...
В слові воскресло, ожило.
У пам'яті без рим і жесту, І без фанфар, і без оркестру Озветься все у твоїм слові, Дотепній і сердечній мові.
Я жаль цей глибоко сховав, І занімів від суму й болю Щоб образ твій простий сіяв
І дарував всім кращу долю.
Ці душевні слова присвячені талановитій людині, прекрасному педагогу, професору Дніпропетровського університету Білецькому Феліксу Мар’яновичу.
Можливо хтось з вас скаже, а яке ж відношення має професор Дніпропет-ровського університету до нашого степового села?
Фелікс Мар’янович наш земляк. Він народився 17 листопада 1927 р, у великій і з п'яти років Фелікс став їм допомагати . Саме дитинство найчастіше згадував Фелікс Мар'янович, як він малим тримаючи в руках сплетений батьком невеличкий батіжок та закинувши на плече полотняну торбину з окрайцем хліба, кожного дня виганяв рано вранці корову на випас. Часто малий Фелікс просив батька взяти з собою на роботу, тільки це не виходило: нікому було замінити його біля корови. «Ось школа почнеться, - заспокоював його тато,- тоді вже обов’язково». «Тоді інша робота буде, а ще уроки треба буде вчити». Починалася школа, Фелікс завжди допомагав по господарству і вчився тільки на «відмінно». У важкі повоєнні роки працював у колгоспі трактористом.
В 1946 році він продовжує навчання вже у Верхньосірогозькій середній школі, яку закінчує на відмінно у 1948році. Закінчивши Верхньоьосірогозьку середню школу, Білецький з 1949 по 1954 рік навчався на філологічному факультеті Дніпропетровського університету. Як учився? На відмінно!
Напружені роки навчання промайнули швидко. Закінчивши з відзнакою університет, того ж року поступив до аспірантури. 3 1957 почав працювати викладачем у Дніпропетровському університеті. Сорок п'ять років життя віддав рідному університету, молоді, колегам. Як філолог-гуманітарій вів активну громадську роботу в уні¬верситеті і в місті, читав лекції педагогам області в Інституті удоско¬налення вчителів.
Яким би не був напруженим його графік роботи та він кожного літа приїздив до рідного села відвідати батьків.
Хто зберіг любов до краю І не зрікся роду.
Той ім'ям не вмре ніколи
В спогадах народу.
Хто зберіг любов до краю І не зрікся роду,
Тільки той віддав всю душу Все, що зміг, народу.

18 серпня 1994 році помер Фелікс Мар'янович Білецький. Добрий і мудрий. Він помер тим, ким був усе своє життя – Учителем.