Булінг (цькування)
тобто діяння (дії або бездіяльність) учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, в тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи та (або) такою особою до інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода психічному або фізичному здоров’ю постраждалої особи.
Типовими ознаками булінгу (цькування), можуть бути:
систематичність (повторюваність);
наявність сторін – кривдник (булер), постраждала особа (жертва), спостерігачі (за їх наявності);
дії або бездіяльність кривдника, наслідком яких є заподіяння психічної та/або фізичної шкоди, приниження, страх, тривога, підпорядкування постраждалої особи інтересам кривдника (булера), та/або спричинення її соціальної ізоляції»;
Варто пам’ятати, що булінг (цькування) відрізняється від сварки або конфлікту між дітьми кількома типовими ознаками:
По-перше, це систематичність (повторюваність) діяння - вчинення різних формах насильства (фізичного, економічного, психологічного, сексуального, в тому числі за допомогою засобів електронної комунікації) двічі і більше разів стосовно однієї і тієї ж особи;
По друге, булінг (цькування) майже завжди має злий умисел, коли метою дій кривдника є умисне заподіяння психічної та/або фізичної шкоди, приниження, страху, тривоги, бажання підпорядковувати потерпілого своїм інтересам та/або спричинення соціальної ізоляції потерпілого;
По-третє, для булінгу (цькування) характерний дисбаланс сил - владний дисбаланс між кривдником і потерпілим (асиметричні відносини), різниця у 2 фізичному розвитку, рівні соціально-психологічної адаптованості, соціальному статусі, стані здоров’я (наявність інвалідності чи особливих освітніх потреб), ментальному розвитку тощо;
По-четверте, відсутність розкаяння у кривдника. Варто пам’ятати, що булінг (цькування) ніколи не припиняється самостійно – потрібно втручання сторонніх осіб, захист і допомога потерпілому, кривднику та свідкам.
Форми насильства при вчиненні булінгу (цькування):
− фізичне
− економічне
− психологічне
− сексуальне
Булінг (цькування) проявляється через різні форми насильства, які вчиняються систематично по відношенню до однієї і тієї ж особи. Це можуть бути прояви:
1) фізичного насильства, що включає штовхання, зачіпання, підніжки, бійки, стусани, ляпаси, удари та інші дії, які завдають біль і тілесні ушкодження тощо;
2) психологічного насильства, що включає образи, поширення неправдивих чуток, глузування, залякування, ізоляція, ігнорування, бойкот, відмова від спілкування, погрози, маніпуляції, шантаж тощо;
3) економічного насильства, що включає дрібні крадіжки, пошкодження або знищення особистих речей, вимагання грошей, їжі тощо;
4) сексуального насильства, що включає образливі жести, висловлювання, прізвиська, жарти, погрози, поширення чуток, обмацування сексуального (інтимного) характеру та/або змісту тощо.
З розвитком сучасних електронних технологій насильницькі дії (передусім прояви психологічного, сексуального насильства) при булінгу (цькуванні) часто вчиняються за допомогою електронних засобів комунікації, що має назву – кібербулінг, який може проявлятись в різному вигляді:
● перепалки, або флеймінг – обмін короткими гнівними репліками в чатах, форумах, дискусійних групах тощо;
● нападки – повторювані образливі СМС-повідомлення, в меседжери, постійні дзвінки тощо;
● обмовляння – це розповсюдження принизливої неправдивої інформації через текстові повідомлення, фото, відео з використанням засобів електронного зв’язку;
● самозванство або перевтілення в певну особу, використовуючи її акаунт в соціальних мережах, блогах, пошті, системі миттєвих повідомлень тощо;
● ошуканство або видурювання конфіденційної інформації (текстів, фото, віідео) та її передача в Інтернеті або поштою тим, кому вона не призначалась;
● сталкінг або кіберпереслідування – це дії з прихованого вистежування, зазвичай зроблені нишком, анонімно, з метою нанесення психологічної або фізичної шкоди;
● знімання на відео реальних нападів з метою їх поширення в інтернет мережі або хепіслеппінг;
● використання інтернет-спілкування для подальшого вчинення дитиною певних дій, зокрема використання її у сексуальних цілях (кібергрумінг) або доведення до самогубства («спільноти смерті»).
як діяти у разі виявлення випадку булінгу?
Працівники/працівниці, батьки та учні/учениці мають знати, що вони повинні повідомити про випадки булінгу (цькування), які їм стали відомі або про які вони підозрюють.
Якщо це дитина, то вона може сказати батькам, вчителям, зателефонувати на гарячу лінію телефону довіри або одразу в поліцію.
Якщо це дорослий – повідомити керівника закладу освіти, або уповноважену особу, або одразу звернутись в поліцію.
У разі, якщо випадок булінгу, свідком якого став цей дорослий, потребує негайного втручання та загрожує життю і здоров’ю його учасників – також негайно повідомити поліцію, у разі необхідності органи охорони здоров’я для надання екстреної медичної допомоги. Це стосується всіх сторін булінгу (цькування), в тому числі свідків або тих, хто знав про можливість вчинення булінгу (цькування).
Телефони довіри
− Дитяча лінія 116 111 або 0 800 500 225 ( з 12.00 до 16.00);
− Гаряча телефонна лінія щодо булінгу 116 000;
− Гаряча лінія з питань запобігання з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та ґендерної дискримінації 116 123 або 0 800 500 335;
− Уповноважений Верховної Ради з прав людини 0 800 50 17 20;
− Уповноважений Президента України з прав дитини 044 255 76 75;
− Центр надання безоплатної правової допомоги 0 800 213 103.
Порядок подання та розгляду (з дотриманням конфіденційності) заяв про випадки булінгу (цькування) в опорному закладі
Порядок подання та розгляду (з дотриманням конфіденційності) заяв про випадки булінгу (цькування) в навчальному закладі
1. Учасники освітнього процесу у разі виявлення ознак чи факторів, що можуть вказувати на насильство, булінг, складні життєві обставини, жорстоке поводження з дитиною/працівником опорного закладу або ризики щодо їх виникнення стосовно дитини/працівника закладу, можуть подати письмову заяву уповноваженій особі школи(директору школи Малишко О.В.).
Заява подається у письмовому вигляді на ім’я директора опорного закладу відповідно до Закону України «Про звернення громадян». Право подати заяву мають здобувачі освіти, їх батьки, педагоги, та інші учасники освітнього процесу. Заява заповнюється державною мовою, розбірливим почерком. Виправлення не допускаються. У заяві необхідно вказати: прізвище, ім’я, по батькові заявника, адресу фактичного проживання, контактний телефон; статус (постраждалий чи свідок булінгу); навести розгорнутий виклад фактів; інформацію щодо джерела отримання інформації; тривалість; дата подання заяви та особистий підпис.(Зразок заяви у Малишко О.В)
2. Наказом пошколі створюється Комісія з розгляду випадків булінгу (цькування) за участі педагогічних працівників, батьків потерпілого та булера, інших зацікавлених осіб.
3. Уповноважена особа опорного закладу у 3-денний період з моменту отримання заяви скликає засідання Комісії з розгляду випадків насильства, булінгу (цькування).
4. Уповноважена особа у разі виникнення підозри, або отримання заяви щодо насильства, булінгу, жорстокого поводження з дитиною/працівником опорного закладу або якщо є реальна загроза його вчинення (вдома, з боку однолітків, з боку інших) проводить зустріч із особою, стосовно якої є інформація про жорстоке поводження, намагається розговорити, встановити контакт, довірливі стосунки та надати емоційну підтримку; проявити інтерес, дружелюбність, щирість, теплоту і симпатію, постраждала особа має відчути, що її дійсно чують і розуміють. У процесі розмови, якщо особа підтверджує факт жорстокого поводження чи насильства щодо неї, уповноваженій особі необхідно з’ясувати терміни подій, які відбулися, та отримати їх опис.
5. Комісія з розгляду випадків насильства, булінгу (цькування) у 7-денний період з моменту отримання заяви проводить розслідування, з’ясовує всі обставини та за результатами розслідування приймає відповідне рішення та рекомендації. За підсумками роботи комісії складається протокол.
6. Для прийняття рішення та вжиття відповідних заходів реагування результати проведеного розслідування узагальнюються наказом по школі
7. Якщо випадок цькування був одноразовим, питання з налагодження мікроклімату в дитячому середовищі та розв’язання конфлікту вирішується у межах опорного закладу учасниками освітнього процесу. Результат розслідування та рішення комісії доводиться директором опорного закладу до відома постраждалого. У випадку, якщо постраждалий не згодний з рішенням комісії, директор опорного закладу повідомляє про право звернутися із заявою до органів Національної поліції України.
8. Якщо комісія визнала, що це був булінг, а не одноразовий конфлікт, то директор гімназії повідомляє уповноважені підрозділи органів Національної поліції України та Службу у справах дітей.
9. Уповноважена особа або особа, яка її замінює у разі відсутності відповідно до наказу про склад комісії, згідно з протоколом засідання комісії відповідає за виконання та моніторинг запланованих заходів відновлення та нормалізації психологічного клімату в закладі та визначених рекомендацій для учасників булінгу (цькування).
10. Рішення Комісії з розгляду випадків булінгу реєструється в окремому журналі (паперовий вигляд) з оригіналами підписів усіх її членів.
11. Не залежно від рішення комісії, директор закладу забезпечує виконання заходів для надання соціальних та психолого-педагогічних послуг здобувачам освіти, які вчинили булінг (цькування), стали його свідками або постраждали від нього.
Порядок реагування на доведені випадку булінгу (цькування) в Новопетрівській ЗОШ та відповідальність осіб, причетних до булінгу (цькування)
1. У разі підтвердження факту вчинення булінгу (цькування), за результатами розслідування та висновків комісії з розгляду випадку боулінгу (цькування), керівник закладу повідомляє уповноважені підрозділи органів Національної поліції України та Cлужби у справах дітей про випадки боулінгу (цькування) в закладі освіти.
2. Комісія за результатами проведеного розслідування щодо з'ясування обставин на підставі заяви про булінг (цькування), визначених сторін булінгу (цькування), встановлених можливих причин булінгу (цькування) розробляє рекомендації для педагогічних працівників щодо освітньої діяльності з учнями, причетними до булінгу, їх батьками (особами, що їх заміняють), заходи стабілізації психологічного клімату у колективі, надання соціальних та психолого-педагогічних послуг сторонам булінгу (цькування).
3. Надаються соціальні та психолого-педагогічні послуги здобувачам освіти, які вчинили булінг, стали його свідками або постраждали від булінгу.
4. Практичний психолог, соціальний педагог у межах своїх посадових обов’язків: діагностує стан психологічного клімату в колективі, в якому відбувся булінг (цькування) та за результатами діагностики розробляє план корекційної роботи з кривдником та свідками із залученням батьків (законних представників); розробляє та реалізує програму індивідуальної реабілітації для потерпілого; розробляє профілактичні заходи для групи (класу), в якій зафіксовано випадок булінгу (цькування); для батьків або законних представників; здійснює супровід педагогічних працівників, які забезпечують освітній процес для групи (класу), в якій зафіксовано випадок булінгу (цькування); забезпечує надання психологічного супроводу здобувачів освіти, які постраждали від булінгу (цькування), стали його свідками або вчинили булінг (цькування).
5. Педагогічні працівники, які працюють з класом чи групою, у якій зафіксовано випадок булінгу (цькування), забезпечують: виконання рекомендації комісія з розгляду випадків булінгу (цькування) в закладі освіти щодо доцільних методів навчання та організації роботи з учнями, причетними до булінгу (цькування) та їхніми батьками (законними представниками); дотримання правил поведінки учасниками освітнього процесу в закладі освіти, визначених статутом закладу освіти, законодавством; виробляють спільно з здобувачами освіти правила взаємодії класу чи групи під час освітнього процесу.
6. Батьки здобувачів освіти (законні представники) зобов’язані виконувати рішення та рекомендації комісії з розгляду випадків булінгу (цькування) в закладі освіти.
7. За виконання та моніторинг запланованих заходів відновлення та нормалізації психологічного клімату в закладі освіти та визначених рекомендацій для учасників булінгу (цькування) відповідає уповноважена особа або особа, яка її замінює у разі відсутності відповідно до наказу про склад комісії. 8.Визначаються відповідальні особи, причетні до булінгу (цькування) та накладаються адміністративні стягнення. Цькування неповнолітнього карається штрафом від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (850 та 1700 гривень відповідно) або громадськими роботами від 20 до 40 годин. Така ж поведінка, вчинена групою осіб або повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, передбачає штраф від 1700 гривень до 3400 гривень або громадськими роботами від 40 до 60 годин. За булінг, вчинений малолітніми або неповнолітніми особами віком від 14 до 16 років, тягне за собою накладання штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють. Якщо директор закладу освіти не повідомить уповноважений підрозділ органів Національної поліції України про відомі йому випадки цькування учасників освітнього процесу тягне за собою накладання на нього штрафу від 50 до 100 неопадоткованих мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до 1 місяця з відрахуванням до 20 % заробітку